Історія нашого закладу починається з 1922 року, тоді у ньому навчались діти залізничників. Називалась школа Озерянською. Будівля її збереглася до наших часів і знаходиться по вулиці Харківській, недалеко від школи. Зараз це приватний будинок.

З тисяча дев’ятсот двадцять сьомого по тисяча дев’ятсот п’ятдесят восьмий роки нова школа прийняла і випустила не одне покоління учнів. Зараз у цьому приміщенні знаходиться шкільна бібліотека.

У 1958 році в новій будівлі, де ми з вами знаходимось, почали навчатися в

п’ятнадцяти класах 596 учнів. На сьогодні 9 класів у школі і дві групи у дитячому садочку.

Життя вимагало оновлень і у 2010 році на базі школи створюється

навчальний заклад нового типу - школа - дитячий садок. Протягом останніх десятиріч заклад був і залишається центром навчання, виховання і дозвілля дітей мікрорайону.

Пріоритетним напрямком виховання дітей та молоді в національній системі освіти є патріотичне виховання засобами народознавства.

Виховання любові, дбайливого ставлення до рідної землі - своєї малої батьківщини, іі історії, поваги до народних традицій і звичаїв, фольклору, любові до природи. Нема в людини місця дорожчого, ніж те де вона народилась, зросла. Щоб по - справжньому любити рідний край. його слід добре знати, вивчати його історію, мову, культуру, традиції.

Сьогодні з досвідом роботи закладу по даній темі Вас ознайомлять заступники директорів з НВР.

Багато років ми співпрацюємо з Гнітецькою О.О., майстром народної творчості Луганщини. Вона випускниця нашої школи, постійний гість.

Ії роботи завжди дивують нас своєю яскравістю та неповторністю, надихають дітей на творчу працю .

Народознавство тісно пов’язано з православною культурою, її духовними джерелами та історією. Тому сьогодні ми запросили на наш семінар протоієрея Олександра Попова, керівника відділу освіти Северодонецько та Старобільської єпархії, настоятеля Свято-Почаївського храму. Не один рік у нас проводилися уроки християнської етики.

Його уроки схожі на те відбірне зерно, яке, будучи посіяним на плодючій ниві, проростає і дає щедрий врожай.

Бажаємо Вам творчої натхненної праці на нашому семінарі.

Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності — віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином.

Бути патріотом – означає любити материнську мову, свій дім, батьків і усіх людей, природу рідного краю, звичаї, шанувати традиції народу, людську працю, прагнути не лише зберігати духовні скарби народу, а й примножувати їх. Саме ці проблеми і є визначальними у патріотичному вихованні дітей дошкільного віку нашого закладу.

Роботу з патріотичного виховання дітей ми плануємо відповідно до закону України «Про дошкільну освіту», Концепції з національно-патріотичного виховання молоді, Базового компонента дошкільної освіти, програми «Українське дошкілля» та гурткової роботи «Я - українець, я - українка» за програмою «Українотворець».

Систематична робота з патріотичного виховання дає змогу педагогам нашого закладу послідовно й системно формувати у дітей уявлення про такі складні для розуміння дитини моральні категорії, як добро, зло, совість, людяність тощо.

Ключовими фігурами освітнього процесу є діти, батьки й педагоги.

Всю роботу ми плануємо в трьох напрямках:

Ø робота вихователя;

Ø робота з дітьми;

Ø робота з сім’єю.

Використання елементів народознавства

у навчальній та виховній діяльності педагогами КНВК “Школа — дитячий садок”

Питання виховання патріота своєї країни завжди було актуальним. Сучасність вимагає патріота, який не тільки уміє виголошувати гасла, а й добре знає історію свого народу, його культурні багатства, розуміється на традиціях і звичаях українців, піклується про збереження кращого надбання нації. Нові вимоги, які ставить сучасне суспільство перед школою, зобов'язують педагогів вивчати педагогічну спадщину, втілюючи в загальну практику провідні ідеї народної педагогіки. Народознавство міцно увійшло в наше життя. Засвоєні й примножені не одним поколінням, відшліфовані тисячолітнім досвідом народні традиції несуть у собі духовні і моральні цінності, що мають велике значення для сучасної системи навчання і виховання.

Вивчаючи традиції рідного народу, школярі починають цікавитися минулим своїх предків. Саме таким чином розпочинається відродження культури рідного краю, що спонукає дітей до пізнавальної активності і є обов'язковим у вихованні любові до рідної землі, української мови і народу.

Діапазон використання елементів народознавства на уроках та у позаурочний час дуже великий.

На уроках української мови використовуємо тексти про рослини-символи, творчі завдання на складання речень з опорними словами, пов'язаними із знаннями народних звичаїв і традицій, написання творів-мініатюр на теми “Весняні народні прикмети”, “Як наші предки передбачали погоду”, “Предмети-обереги”, “Овочі-обереги”, під час вивчення теми “Дієслово” або “Антоніми” використовуються українські прислів'я та приказки (Ластівка день починає, а соловей кінчає, Сміливий там знайде, де боягуз загубить, Згода дім будує, а незгода руйнує), вивчення теми “Іменник” дає можливість використати матеріал про український віночок: назвати рослини, з яких плели традиційний віночок або дописати речення: 1) Народними символами України вважають...; 2) У кожній українській хаті можна було побачити рослини-обереги...

Літературні твори українських письменників часто є просто енциклопедіями народознавства — Іван Котляревський “Енеїда” і “Наталка Полтавка”, Степан Васильченко “В бур'янах”, Григорій Квітка-Основ'яненко “Маруся”, на вивчення народознавчих елементів яких можна виділяти окремі уроки. Твори Андрія Чайковського “За сестрою” і Станіслава Чернілевського “Джури козака Швайки” розповідають про добу козаччини з її звичаями і традиціями. Висновки за прочитаними творами можна теж підводити з використанням фольклору, розгадуванням ребусів, кросвордів з використанням елементів народознавства.

На уроках зарубіжної літератури проводимо паралель між традиціями і звичаями, описаними у творах, і вивченими раніше традиціями українського народу. Наприклад, вивчаючи роман у віршах О.Пушкіна “Євгеній Онєгін”, розв'язуємо питання: “Чи могла українська дівчина першою зізнатися у коханні в Україні у 19 ст?”. Джанні Родарі у вірші “Листівки з видами міст” милується краєвидами Риму, Мілану, Венеції. Питання “А які міста вважаються в Україні найкрасивішими, багатими на традиції та звичаї?”

Можна запропонувати учням розв'язати математичні задачі з елементами народознавства: про кількість натканого полотна матір'ю і дочкою, про кількість сплетених батьком і синами кошиків, про способи вимірювання часу, ваги та об'єму нашими пращурами. На уроках математики розширюємо знання учнів про культуру українського народу за допомогою різних орнаментів. У процесі вивчення геометричних перетворень, можемо звернути увагу на те, скажімо, що багато орнаментів лише на перший погляд видаються симетричними, бо їх створення — процес творчий.

Після серії уроків з народної символіки на уроках природничих наук діти глибше розуміють зміст прислів'я “Без верби і калини нема України”, слів пісень “Чорнобривці насіяла мати” і “Два кольори”. На уроках предмету “Я у світі” з'ясовуємо, які птахи найчастіше згадує народ у прислів'ях, приказках, загадках, легендах, вивчаємо національні символи України, історію їх походження. Уроки біології та основ здоров'я знайомлять дітей із засадами народної медицини, як використовували лікарські рослини наші пращури, народні відвари, у яких купали хлопців і дівчат, про дитячі розваги у різні пори року, про традиційні страви. Наприклад, учні дізнаються, що після Полтавської битви 1709 року у польові госпіталі приходило багато селян із відварами і мазями, які прискорювали загоювання ран поранених, а у 1721 році за наказом Петра І було відкрито перший фармацевтичний завод. Свої відкриття діти презентують у вигляді міні-проектів, виставок, листівок.

На уроці хімії під час уроку-конференції “Традиції української кухні” учні доказово представили джерела сили, здоров'я та довголіття, досліджували хімічний склад не тільки лікарських рослин, а й плодово-ягідних дарів природи, які використовуються в їжу здавна — гарбуз, шипшина, бузина тощо.

Уроки фізики при вивченні одиниць вимірювання часу дають уявлення, як наші пращури визначали час за сонцем, при вивченні одиниць маси — про старовинні одиниці вимірювання маси та об’єму, при вивченні швидкості руху доповнюємо матеріал розповіддю про українських спортсменів, доповіді про вчених–українців та їх відкриття. Найулюбленіша тема для учнів сила тертя завжди супроводжується творчим завданням на добір з фольклору або складання нових прислів’їв, наприклад: «Як сир у маслі», «Не змастиш — не поїдеш».

До уроків інформатики учні за допомогою редактора Microsoft Office Power Point із задоволенням готують презентації на теми: «Сім чудес України», «Дива Луганщини», «Лялька мотанка», «Домашні обереги своїми руками», роблять фотоколажі «Традиції моєї сім’ї», вигадують свої орнаменти.

На уроках трудового навчання виготовляємо сувеніри із соломки і природних матеріалів, вивчаємо матеріал про народні ремесла України, про предмети хатнього вжитку, посуд, оздоблений орнаментом українського розпису, виготовляють вироби технікою вишивання, писанкарства, які відображають історію українського народу і українських традицій.

Уроки образотворчого мистецтва дають можливість познайомитися з діяльністю українських художниць Катерини Білокур і Марії Примаченко, вивчити українські краєвиди, елементи українського традиційного одягу, рушників, писанки.

Як бачимо, використанню елементів народознавства у навчальній діяльності фактично немає меж.

Однак, сьогодні і виховна система роботи закладу не поступається обсягом матеріалу, який використовується педагогами у роботі з підростаючим поколінням. З цією метою на класних годинах проводиться низка заходів: аукціони народної мудрості “З народної скарбниці”, усні журнали “Великодні традиції на українських землях”, “Кольори мого роду”, уроки у шкільній бібліотеці “Ми — нащадки слави наших батьків” тощо. Давно традиційним для нашого закладу стало проведення народних українських свят — День Святого Миколая, Стрітення, Масляна, Віночок вити — життя любити, Свято Андрія, Свято жіночої долі, Коляда, Різдво та інші. Дуже подобаються учням відвідини виставок у міському музеї та на станції туристів на теми “”.

Педагоги закладу активно залучають до виховної роботи батьків, звертаємо увагу на важливість виховання пошани до традицій нашого народу, його звичаїв, прищеплення навичок культури, виховання розуміння глибини змісту народних свят. Наголошуємо на необхідності привчати учнів шанувати свій рід, а для цього разом із ними досліджувати родовід, шанувати стареньких членів сім'ї, брати активну участь у шкільних заходах.

Таким чином, у нашій роботі дуже широко використовуємо елементи народознавства, народної педагогіки, які є основою для всебічного розвитку особистості дитини. Збереження народних традицій, звичаїв, обрядів, глибоке вивчення історії рідного краю і народу сприяє вихованню національної самосвідомості, духовному збагаченню особистості.