Поради медичного працівника

ПРОФІЛАКТИКА ПЕДІКУЛЬОЗУ

Педикульоз (від лат. pediculus «воша»), або вошивість — паразитарне захворювання шкіри та волоссся. На людині може паразитувати головна воша (Pediculus Humanus Capitis), платяна воша (Pediculus Humanus Corporis) та лобкова воша (Phtyrus Pubis). Відповідно до цього розрізняють педикульоз головной, платяний та лобковый. Може також виникати змішаний педикульоз,(напр. одночасно головний та платяний). Хворіють ним всі прошарки населення та вікові групи.
Заразитися можна у школі, дитячому садку, таборі, у сім’ї і в тих місцях, де велике скупчення людей. Воші плавають у воді, тому заразитися на педикульоз можна й у басейні.

Головними вошами можна заразитися через головний убір, гребінець, постільну чи натільну білизну. Найчастіша локалізація - скроні, потилична та інші ділянки голови.
Волосся може злипатися, утворюється неприємний запах. Виникає сверблячка, розчухи, вторинна інфекція.
Одежна вошивість спричиняється платяними вошами. Вони знаходяться в складках і швах одягу й тому перебираються на тіло частіше на плечах, верхній частині спини, підкрильцьових ямках, пахових складках. На тілі проявляється сверблячою висипкою, вторинною піодермією, лущенням. В місцях ураження тривалий час залишаються гіперпігментовані плями. Цей вид педикульозу зустрічається під час масових міграцій населення, воєнних дій.

Платяні та головні воші - основні переносники збудника сипного тифу. Людина заражається ним при потраплянні виділень зараженої воші в кров в місцях розчісування після укусу комахи або при її роздавлюванні на місці укусу.

     Лобкова вошивість належить до інфекцій, що передаються статевим шляхом. Сексуальна активність досить висока, особливо у молоді. Тому цією формою педикульозу найчастіше хворіє саме вона. Воші паразитують на волоссі лобкової ділянки, нижньої частини живота, стегон, під пахвами, на грудях і навіть бороді. У дітей вони можуть знаходитись у бровах, на потилиці. На місці укусів з’являються сірі або голубі плями діаметром до 1 см. Сверблячка помірна.
     Розпізнати педикульоз можна за скаргами, а також знайшовши живу вошу, хоча помітити її дуже складно: розміри воші не перевищують 2 мм. Крім того, вона дуже рухлива.
     Легше знайти яйця вошей - гниди. На відміну від лупи, що легко злітає з волосся, гниди тримаються міцно: вони прикріпляються до коренів волосся за допомогою клейкого секрету, який виділяє самка воші.

Лікування сьогодні безпроблемне. Нові лікарські засоби високоефективні і зручні у застосуванні. Це 20% водно-мильна емульсія бензил-бензоату, нітіфор, педілін, аерозолі «Пара плюс», «Спрей-пакс» тощо. Один з цих засобів наноситься на уражену поверхню, потім змивається шампунем через певний час. Мертві гниди видаляють шляхом вичісування густим гребінцем..

Профілактика

     Якщо вошивість розповсюджена в оточенні хворого - це обробка всіх текстильних виробів, якими користувалася заражена людина - подушки, матраци, головні убори, одяг, гребінці.
     Для обробки використовують препарат «Пара-плюс», можливі прасування. Білизну та одяг, на яких виявили вошей, кип’ятять в 2% розчині кальцинованої соди протягом 15 хвилин, а потім прасують з обох сторін, звертаючи особливу увагу на шви, складки, пояси та інше.Запобігання педикульозу - це щотижневе миття голови та тіла гарячою водою з милом (в бані, у ванні, під душем). Це щотижнева зміна постільної білизни; регулярна зміна натільної та її прання, а також постільної білизни з кип’ятінням та наступним прасуванням гарячою праскою. Це також повна заборона використання чужої білизни, одягу, гребінців тощо, постільних речей, постійний контроль за станом голови, чистотою білизни та одягу дітей і підлітків.
     В організованих колективах варто проводити профілактичні огляди. Лікування вошивості призначає лікар міського шкірно-венерологічного диспансеру, що знаходиться на вул. Саксаганського, 72, або районного шкірно-венерологічного диспансеру.
     В ліквідації вошивості важливу роль відіграє нетерпиме ставлення до неї, активна позиція кожної людини, особливо батьків, прищеплення дітям гігієнічних навичок в сім’ї тощо.

Кір — це інфекційна хвороба, збудником якої є вірус. Найчастіше хворіють діти без щеплень, які відвідують дитсадки й школи. Але дорослі та підлітки, яким не робили вакцинацію, також можуть захворіти.

Вірус кору дуже легкий і може розноситися потоком повітря, тому заразитися можна, перебуваючи в одному приміщенні з хворим. Але швидко гине в зовнішньому середовищі і не передається через побутові предмети (постіль, одяг) або третіх осіб, які контактували з інфікованими.

На кір хворіють лише люди, і зараження відбувається тільки від людини до людини.

Перші півроку після народження дитина має материнський імунітет від кору, але ближче до року він слабшає і необхідна вакцинація. Якщо ж мати дитини не хворіла й не робила щеплення, дитина імунітету не матиме.

Основні симптоми

Зазвичай на кір хворіють один раз. Повторні випадки трапляються вкрай рідко.

«Заразитися може будь-яка людина, що не має імунітету. Симптоми кору: висока температура, нежить, кашель, висип, іноді блювання й пронос. Часто ускладнюється пневмонією та може викликати ураження головного мозку», — повідомляє МОЗ.

Вірус кору послаблює імунітет і знижує здатність організму боротися з іншими хворобами. Від моменту зараження до захворювання минає від 7 до 21 дня. Це прихований період хвороби.

У період захворювання починається висока температура, сильний головний біль, нежить, відсутність апетиту й слабкість. Потім — нежить, сухий кашель, збільшення лімфовузлів, запалення слизової оболонки очей (сльозотеча, світлобоязнь, інколи гнійні виділення). Рожеві крапкові висипання з’являються на другий-третій день. На слизовій оболонці ясен, щік та губ — білуваті цятки. Їх можна побачити ще до появи висипу на тілі.

На 4-5 день хвороби на шкірі голови, обличчі, за вухами з’являється висип, пізніше розповсюджується на тіло, руки й ноги. Зазвичай виглядає як дрібні рожево-червоні цятки і пухирці, що поступово перетворюються на більші плями. У цей період стан хворого може погіршуватися. Висип зникає у зворотньому з появою порядку. Відтак стан хворого починає покращуватися.

Профілактика та лікування

Основним способом профілактики є вакцинація, яка і забезпечує захист від кору. В Україні застосовується комбінована вакцина для профілактики одразу від трьох хвороб — кору, епідемічного паротиту та краснухи. Вакцину закуповує Міністерство охорони здоров’я через міжнародні закупівлі ЮНІСЕФ за бюджетні кошти. Останнім часом батьки дедалі частіше відмовляються від вакцинації дітей.

Якщо ж дитина чи доросла людина захворіла, хворого обов’язково ізолюють, а також роблять дезінфекцію приміщення. Якщо дитина хворіє без ускладнення, лікування можна проходити вдома, дорослих зазвичай госпіталізують.

Висип не лікують. Спочатку тіло вкривається висипаннями повністю, стає червоною плямою, згодом висип зникне. Розчісувати його не можна — можуть утворитися рани. Лікарі радять також не мочити і не розтирати висип. Поки він не зійде, варто залишатися в ліжку.

На сайті МОЗ України розміщено інформацію щодо наявності вакцин у регіонах такалендар профілактичних щеплень.