Наприкінці заняття учні: · називають ознаки справжньої дружби і правила товаришування; · розповідають, як підтримувати доброзичливі стосунки з однокласниками; · демонструють способи знайомства.

Обладнання і матеріали: · Класна дошка і кольорова крейда або фліпчарт і фломастери. · Комп’ютер, доступ до Інтернету, мультимедійний проектор (бажано).

Що підготувати заздалегідь: · Роздрукувати Роздаткові матеріали для учнів та вчителя. · Перевірити презентацію і відео до теми «Вчимося товаришувати». · Підготувати матеріали для завдання «Дерево дружби». · Підготувати двох дітей для розігрування діалогу знайомства. · Запропонувати дітям принести улюблені іграшки.

Стартові завдання (повторити попередній матеріал і перейти до нового)

1. Зворотній зв’язок з минулого заняття. Запитайте дітей: «Про що ми говорили на минулому уроці»? Вислухайте відповіді бажаючих, підведіть підсумок.

2. Назвіть тему уроку: «Сьогодні поговоримо про тих, з ким вам подобається гратися і спілкуватися. Як ви думаєте, про кого? Це про ваших друзів».

3. Вправа на знайомство. Діти по черзі продовжують речення: «Мене звуть (ім’я). Мого друга (подругу) звати (ім’я)». Читання та обговорення вірша Марії Пригари «Тихенька дівчинка» (з’ясувати, що заважає дружбі)

Слово вчителя: «Щоб мати друзів серед хлопчиків і дівчаток, вам треба вчитися товаришувати. Зараз я вам прочитаю віршика про дівчинку, а ви мені скажете, чи вміє вона товаришувати»

Чого це на мене так сердяться в школі?

Та я ж не чіпаю нікого ніколи. Ні з ким не сварюся, сиджу собі тихо,

А з цього виходить одне тільки лихо.

Оце я сказала — така в мене звичка,

— Що в Галі, як мишачий хвостик, косичка.

Що в Каті спідничка — неначе з рогожі,

Та ще й черевички на човники схожі.

Що в Тані волосся нечесане досі, Що очі в Мар’янки маленькі та косі,

Що в зошиті в Лесі самі тільки плями: Напевне, бруднющими пише руками.

Я ж правду кажу їм... І що тут такого?

Тож я не чіпаю ніколи нікого.

Сиджу собі тихо і в школі, і вдома,

І чом вони сердяться всі — невідомо!

Запитання для обговорення: Чому у цієї дівчинки немає друзів? (тому що вона всіх ображає, обзиває, принижує людську гідність). Як ви розумієте прислів’я: «Гостре словечко коле сердечко», «Лагідне слово залізні двері відчиняє».

Підсумуйте: «З тими, хто ображає інших, ніхто не хоче дружити». Руханка Станьмо, діти, в дружнє коло (діти стають в коло) Як багато нас довкола (озираються по бокам) Дружно сіли, дружно встали, (присіли, встали) Покрутились, пострибали. (покрутились, пострибали) Ти мій друг і я твій друг. (обнялися всі разом у колі) Скільки усмішок навкруг! (усі посміхнулися)

Перегляд відеоролика «Песенка про дружбу» (2:24 хв.) (визначити, якими мають бути справжні друзі) http://autta.org.ua/ua/materials/materia

Запитання для обговорення: o Що має робити справжній друг? (відповіді 2-3 дітей)

Підсумуйте: «Щоб бути справжнім другом, потрібно підтримувати один одного».

Вправа «Дерево дружби» (визначити правила товаришування) Повісьте на стіні або дошці плакат з намальованим заздалегідь контуром дерева. Роздрукуйте Додаток 3.1 (за кількістю дітей в класі) і напишіть на листочках подані нижче твердження. Попросіть дітей по черзі витягати по одному папірець у вигляді листочка, на якому є текст. Зачитуйте відповідне правило поведінки, що є ознакою справжньої дружби. Віддайте дитині папірець разом із клейким стікером (цінником, шматочком скотчу або клейкої стрічки) і попросіть її наклеїти папірець на контур дерева.

Надписи на листочках (готуються заздалегідь відповідно до кількості учнів у класі): · Допоможу другу · Поділюся з другом іграшками · Назву друга ласкавим ім’ям · Не буду сміятися, якщо друг помилився · Не ламатиму іграшки друга · Посміхнуся другу · Вступлюся за друга · Зроблю другові приємне · Не ображу друга · Буду ввічливий із другом · Навчу друга того, що вмію сам · Постараюсь розвеселити друга, якщо йому сумно · Побажаю другові добра · Буду завжди уважний до друга · Завжди підтримаю друга

· Зателефоную, коли друг хворіє

Коли всі листочки наклеєні, підсумуйте правила товаришування: ніколи не принижуй товариша, не висміюй його; завжди пропонуй свою допомогу, не обговорюй товариша за його спиною; завжди привітно посміхайся при зустрічі; стався до нього з повагою.

Підсумуйте: «Треба поводитися з друзями так, як хочеш, щоб вони поводилися з тобою».

Вправа «Сім кроків до знайомства» (відпрацювати алгоритм знайомства) Слово вчителя: «А що ж робити, якщо ви опинились там, де у вас немає друзів? Наприклад, переїхали жити в інше місто чи село? Невже доведеться гратися самому? Звичайно, ні! Треба швидше знайти нових друзів. А для цього треба вивчити усього сім кроків».

1. Роздайте ксерокопії Завдань 1 і 2 із Роздаткових матеріалів для учнів.

2. Послідовно назвіть сім кроків знайомства і поясніть кожен з них: Крок 1. Пошукай того, хто грається сам (Можливо у нього теж немає друга) Крок 2. Підійди до нього або до неї (Не варто гукати здалеку) Крок 3. Подивися в очі (Це допоможе привернути до тебе увагу) Крок 4. Усміхнися (Усмішка відчиняє всі двері) Крок 5. Привітайся і скажи своє ім’я (Почни розмову першим) Крок 6. Запитай, як його (її) звати (Вислухай дуже уважно) Крок 7. Запропонуй погратися разом (Якщо відмовиться, скажи: «Вибач, що потурбував»)

3. Попросіть двох попередньо підготовлених учнів (волонтерів) продемонструвати діалог

«Як познайомитися з новими друзями» (Діти використовують свої імена та іграшки).

- Привіт! Мене звати Галинка. А тебе? - Сашко! - Це в тебе робот? Дуже гарний! А в мене мавпенятко є. Давай пограймося, наче вони у космос полетіли.

4. Попросіть дітей у парах зіграти подібний діалог зі своїми іменами.

Запитайте: «Як ще можна познайомитися з новими друзями»? (наприклад, можуть познайомити батьки, інші діти)

Підсумуйте: «Уміння знайомитися допоможе вам знайти нових друзів».

Підсумкові завдання (закріпити отримані знання)

Зачитайте висновки: Стався доброзичливо до однокласників. Якщо випадково когось образив, вибачся. Якщо хтось ображає тебе або іншу дитину, скажи про це дорослим. Запропонуйте дітям стати у коло, узятися з руки і передати «Дружній потиск». Для цього потисніть руку дитині, що стоїть справа від вас, а вона має «передати» дружній потиск далі по колу. Коли «дружній потиск» повернеться до вас від дитини, що стоїть зліва, подякуйте усім за чудову роботу і запропонуйте дітям поаплодувати самим собі.

ТРЕНІНГ. Стать і статеві ролі (8 клас)

Мета. Розкрити відмінності понять «біологічна стать» і «соціальна статева роль» (ґендер). Ознайомити учнів із концепцією ґендерної рівності.

Очікувані результати. Наприкінці заняття учні: розпізнають ознаки статі і ґендеру; називають приклади ґендерних ролей і ґендерних стереотипів; пояснюють, як ґендерні стереотипи можуть обмежувати права людей у сучасному світі.

Обладнання і матеріали. Класна дошка і кольорова крейда або фліпчарт і фломастери. Комп’ютер, доступ до інтернету, мультимедійний проектор (бажано).

Що підготувати заздалегідь Роздрукувати Роздавальні матеріали для учнів. Картки «Стать» і «Ґендер» (формат А5) для вправи «Голосуй ногами». Перевірити презентацію та відео до теми.

Стартові завдання (повторити попередній матеріал і перейти до нового)

1. Зворотний зв’язок. Запитайте учнів: «Про що ми говорили на попередньому уроці?» Підсумуйте, що попереднє заняття було присвячене визначенню правил роботи у групі. Запитайте, яких правил дотримуватися легше, а яких — важче.

2. Обговорення ситуації: Слово вчителя: «Одного разу художниця намалювала такий маленький комікс: два персонажі з червоними від морозу вухами стоять на вулиці в найхолодніший день року. Один каже: "Навіщо мені шапка, я не боюся морозу", а другий: "Я не ношу шапку, вона псує мені зачіску"». Запитання для обговорення: • Хто з них, чоловік, а хто — жінка? Відповідь обґрунтуйте. • Як ви визначили стать героїв? Підсумуйте: «Визначення статі персонажів цієї ситуації можливе лише завдяки нашим уявленням про типову поведінку чоловіків і жінок. Наприклад, як у цьому випадку, жінки більше турбуються про свій зовнішній вигляд, а чоловіки нічого не бояться».

3. Оголосіть тему уроку: «Отже, тема нашого уроку — "Стать і статеві ролі". Поговоримо про стать і ґендер, також ви дізнаєтеся, що таке ґендерні стереотипи та ґендерна рівність».

4. Вправа на знайомство. • Учні називають своє ім’я і говорять, чому їх так назвали («Я Марія, назвали мене на честь моєї бабусі … ») або розповідають випадок, коли вперше зрозуміли, що вони хлопчик або дівчинка (наприклад, дівчинка хотіла обрізати волосся, а їй сказали, що дівчатка мають ходити з косичками).

Інформаційне повідомлення «Стать і ґендер» (ознайомити учнів із поняттями статі і ґендеру»)

Запропонуйте двом охочим вголос прочитати інформацію у Роздавальних матеріалах для учнів.
За допомогою презентації озвучте ознаки статі й ознаки ґендера. Підсумуйте: «Стать визначає, чи є людина чоловіком, чи жінкою. Вона зумовлена структурою генів і є поняттям біологічним. Ґендер визначає риси характеру та особливості поведінки, які вважаються характерними для чоловіків і жінок у певному суспільстві. Це поняття культурне і соціальне».

Вправа «Голосуй ногами» (роз’яснення відмінностей між статтю і ґендером) 1. Розкладіть картки «Стать» і «Ґендер» у різних кутках кімнати, або по колу, щоб між ними був вільний простір.

Запропонуйте учням прослухати деякі твердження та проаналізувати, яке поняття (стать чи ґендер) описує кожен з них та зайняти позицію біля відповідної картки. Якщо вони не визначилися, то стають посередині.

• У Давньому Єгипті жінки вели родинний бізнес, а чоловіки займалися домашнім господарством (ґендер).

• Жінки народжують дітей (стать).

• Дівчатка ніжні, а хлопці грубі (ґендер).

• У чоловіків коротке волосся, у жінок — довге (ґендер).

• Жінки вигодовують дітей груддю, а чоловіки із пляшечки (стать).

• У середньому жінки отримують 68 % від заробітної плати чоловіків (ґендер).

• У чоловіків у 14 років відбувається мутація голосу (стать).

• У деяких культурах чоловіки завжди готують їжу, а жінки ремонтують оселі (ґендер).

• У більшості країн традиційний одяг чоловіків — штани, а в Шотландії — спідниця (кілт) (ґендер).

• Раніше жінки носили тільки спідниці, а тепер часто вдягають штани (ґендер).

• У чоловіків росте борода, а в жінок — ні (стать).

• У багатьох країнах, якщо родині потрібна допомога, дівчатка частіше кидають школу, ніж хлопчики (ґендер). Запитання для обговорення: • Які факти доводять, що ґендерні відмінності не є вродженими, а набуваються у процесі виховання?

• Який факт найбільше вас здивував?

Підсумуйте: «Ґендерні ролі — це культурна традиція і вони можуть бути суттєво відмінними у різних країнах та змінюватися із плином часу».

Вправа «Ґендерні ролі» (дослідити сучасні ґендерні стереотипи) 1. Запропонуйте учням виконати Завдання 1 у Роздавальних матеріалах для учнів.

Запитання для обговорення:

• Як ви вважаєте, під впливом чого сформувалися ваші уявлення про ґендерні ролі? (Відповіді 1-2 охочих.) Підсумуйте: «Родина, школа, культура, релігія, ЗМІ формують певні правила поведінки і створюють уявлення про те, хто є «справжній чоловік» і якою має бути «справжня жінка». Згодом на основі цих уявлень формуються ґендерні стереотипи в суспільстві». Інформаційне повідомлення «Ґендерні стереотипи» (пояснити процес формування ґендерних стереотипів) Слово вчителя: «Ґендерні стереотипи — стійкі для певного суспільства в конкретний історичний період уявлення про відмінність між чоловіком і жінкою, про їхнє місце і роль у суспільстві.

Для кращого розуміння цього переглянемо відеоролик».

Запитання для обговорення:

• Які ґендерні стереотипи було показано у відео?

• Чи подобається героям відео їх становище?

Слово вчителя: «Зверніть увагу, що ґендерні стереотипи можуть бути хибними, надто узагальненими. У цьому випадку вони виконують консервативну і навіть шкідливу функцію, формуючи хибне знання про ґендерні ролі, неконструктивно впливають на міжособистісну взаємодію і сприяють викривленому сприйманню ролі чоловіків і жінок у суспільстві. Наприклад (наведіть 2–3 на вибір):

1) Між чоловіком і жінкою — безліч відмінностей. Вони наче істоти з різних планет (як стверджує назва однієї з популярних, однак зовсім не наукових книжок — "Чоловіки з Марса, жінки — з Венери"). Насправді науковці сходяться на тому, що між чоловіками й жінками, які живуть в одній країні, у подібних соціальних умовах, відмінностей не більш як 10 % всіх показників. Тобто між харків’янкою і харків’янином одного соціального прошарку набагато більше спільного, ніж, наприклад, між харків’янкою і жінкою з індійської провінції.

2) Відмінності між чоловіками і жінками мають суто біологічну природу, отже, є неподоланними й вічними. Як писав про це фундатор психоаналізу З.Фройд, "Анатомія — це доля...". Саме поняття "ґендер" передбачає, що більшість відмінностей між статями має не природне походження, а є наслідком виховання, соціалізації, впливу культури та суспільства. Це також факт, який складно заперечувати.

3) На відміну від чоловіків, жінки мають нижчі інтелектуальні здібності, нелогічне, ірраціональне мислення і, як наслідок, нижчу професійну компетентність. Звідси — поширене уявлення про жінок як гірших працівників на відповідальних посадах і в інтелектуальних професіях. Не лише дослідження психологів, а й саме життя доводить хибність цього твердження. Нині представники обох статей на рівних демонструють високі розумові та організаційні здібності. А от чи створює суспільство для цього рівні умови — це окреме питання...

4) На відміну від жінок, чоловіки менш емоційні, нездатні до співчуття і співпереживання.

Цей міф обходиться людству дуже дорого. Зокрема, українським чоловікам він вартує 12 років життя — саме такою є різниця в середній тривалості життя чоловіків і жінок. Хлопчика змалечку привчають стримувати свої почуття, не плакати ("Ти ж хлопець! Солдат!"). А як писав видатний хірург Пирогов; "Невиплакані сльози змушують плакати внутрішні органи". Тож ранні інфаркти й інсульти в чоловіків — це наслідок стереотипного уявлення про "чоловічу нечутливість..."».

Робота в парах «Аналізуємо ґендерні стереотипи»

1. Об’єднайте учнів у пари (за допомогою руханки «Струмочок»).

2. Запропонуйте парам виконати Завдання 2 у Роздавальних матеріалах

Запитання для обговорення:

• Які з цих стереотипів, на вашу думку, є застарілими?

• Як вони можуть зашкодити людині?

Підсумуйте: «Деякі ґендерні стереотипи сформувалися в цілком інших історичних і соціальних умовах. Вони застаріли й можуть обмежувати права людей у сучасному суспільстві».

3.Запропонуйте учням переглянути відеоролик про ґендерні стереотипи.

Запитання для обговорення:

• З якими із поданих у мультфільмі стереотипів ви стикалися у житті?

• Чи знаєте людей, які не відповідають цим стереотипам? Назвіть їх.

• Чи всі ґендерні стереотипи шкідливі? Наведіть приклади.

Підсумуйте: «Більшість ґендерних стереотипів допомагають хлопчикам і дівчаткам підготуватися до соціальних ролей, які вони виконуватимуть у дорослому житті — матері чи батька, чоловіка чи дружини. Однак деякі стереотипи сформувалися дуже давно, в цілком інших історичних і соціальних умовах. Багато з них застаріли й нерідко обмежують можливості людей у сучасному світі».

Підсумкові завдання (закріпити набуті знання)

Зачитайте висновки:

• Стать визначає, чи є людина чоловіком, чи жінкою. Вона зумовлена структурою генів і є поняттям біологічним.

• Ґендер визначає риси характеру та особливості поведінки, прийняті у суспільстві ролі чоловіків і жінок. Це поняття культурне і соціальне.

• Культура та суспільство формують певні правила поведінки і створюють уявлення про те, якими мають бути «справжній чоловік» і «справжня жінка». На основі цих уявлень формуються ґендерні стереотипи.

• Ґендерні стереотипи — це стійкі для певного суспільства в конкретний історичний період уявлення про відмінність між чоловіком і жінкою, про їхнє місце і роль у суспільстві. • Деякі стереотипи застаріли, обмежують права людей у сучасному світі.

2. За допомогою презентації (Ґендер у малюнках) повторити поняття «ґендер», «ґендерні стереотипи», «ґендерна рівність».

3. Завершальна вправа. Запропонуйте учням по черзі продовжити фразу: «Мені подобається, що я хлопець (дівчина), тому що ...».

ТРЕНІНГ. Безпечне спілкування в інтернеті (7 клас)

Мета

Протидіяти проявам насильства в учнівському середовищі, сприяти

безпечному спілкуванню в інтернеті.

Очікувані результати

Наприкінці заняття учні:

називають переваги й недоліки інтернету.

пояснюють відмінності між поняттями «булінг» і «кібербулінг»;

демонструють уміння захищати персональні дані, уникати ризикованої поведінки в інтернеті.

Обладнання і матеріали

Класна дошка і кольорова крейда або фліпчарт і фломастери.

Комп’ютер, доступ до інтернету, мультимедійний проектор

(бажано).

Що підготувати заздалегідь

Роздрукувати Роздавальні матеріали для учнів.

Роздрукувати 1 екземпляр Додатку 4.1 для роботи у групах.

Картки «Міф» і «Факт» (формат А5) для вправи «Голосуй ногами».

Перевірити презентацію та відео до теми.

Стартові завдання (повторити попередній матеріал і перейти до нового)

1 Зворотний зв’язок. Запитайте учнів: «Про що ми говорили на минуломууроці»? Вислухайте відповіді охочих, підсумуйте їх: «На минулому уроці ми вчилися запобігати агресії та насиллю у вашому середовищі, щоб кожна дитина почувалась у школі комфортнота безпечно».

2 Запропонуйте охочим поділитися, як вони використали свої «серця доброти» впродовж минулого тижня (вислухайте 2–3 учнів).

3 Оголосіть тему уроку: «Сьогодні ви дізнаєтеся про безпеку спілкування в інтернеті». Повторіть з учнями правила тренінгу і зробіть гімнастику мозку. Запропонуйте їм піднести праву рукувгору, а лівою обхопити праве плече, простягнувши руку за головою. Треба уявити, що права кисть — це перо, і ви підписуєтеся під правилами групи, які ви приймали на першому тренінгу.

4 Вправа на знайомство.

• Запропонуйте учням по черзі назвати своє ім’я, улюблену соціальну мережу і для чого вони її найчастіше використовують.

Підсумуйте: «Отже, ви є активними користувачами соціальних мереж та інтернету загалом. Давайте тепер визначимо, яким є їх позитивний і негативний впливи».

5 Робота у групах «Плюси та мінуси інтернету».

• Об’єднати учнів у 3 групи («плюс», «мінус», «судді»).

Завдання:

— команда «плюс»: наводить приклади позитивного впливу інтернету.

— команда «мінус»: розповідає про негативний вплив інтернету.

– команда «судді»: вислуховує аргументи сторін і дає поради, як послабити негативний і посилити позитивний вплив інтернету (роздрукуйте приклади впливу інтернету (Додаток 4.1) і дайте його групі «судді», щоб вони обдумували своє завдання).

• Кожна група 2–3 хвилини працює над презентацією свого завдання.

Підсумуйте: «Інтернет — цікавий і корисний засіб навчання, відпочинку, спілкування з друзями. Водночас світова комп’ютерна мережа містить багато небезпек для психічного та фізичного здоров’я користувачів».

Бесіда «Булінг і кібербулінг» (ознайомити з небезпеками булінгу в інтернеті)

1 Запитайте учнів, які є види булінгу, запишіть їх на дошці, підкресліть слово «кібербулінг».

Слово вчителя: «У сучасному світі інформаційних технологій дуже багато процесів з реального життя перемістилися в життя віртуальне: спілкування, навчання, перегляд фільмів, нові знайомства тощо.

Дружба, любов, роздратування, агресія та інші емоції також «перекочували» у світ онлайн. Кібербулінг — це новітня форма агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо».

Запитання для обговорення:

• У яких формах може виявлятися кібербулінг? (Образливі смс-повідомлення, негативні коментарі у соціальних мережах, поширення пліток та приватних фотографій і компромен-

туючих відео).

Підсумуйте: «Кібербулінг — це поширення негативної інформації про людину в інтернеті».

Тест «Інтернет: жертва, свідок, агресор?»(визначити належність до певної категорії)

• Запропонуйте учням виконати Завдання 1 у Роздавальних матеріалах для учнів.

Запитання для обговорення:

• Чи виникли труднощі під час виконання завдання?

• Чи можна цілком відмежуватися від інтернету? Чому?

Підсумуйте: «Кожен хоч раз у житті був жертвою, агресором або свідком булінгу. Тому важливо більше дізнатися про це явище».

Перегляд та обговорення відео (1:20 хв) демонстрування кібербулінгу та способів запобігання йому.

Опис відео: «У цьому ролику показано, як дівчинка стала жертвою булінгу і кібербулінгу через те, що мала іншу форму обличчя, ніж решта учнів її класу. Через це з неї сміялися однолітки, на її телефон надсилали негативні СМС-повідомлення, а на комп’ютер — образливі картинки. Вона була дуже засмучена і розповіла про це старшому братові. Він попросив своїх друзів підтримати дівчинку, надсилаючи приємні фото на її телефон.

Брат також поговорив про цю ситуацію з учителькою, і вона пояснила дітям, що

всі люди рівні, незважаючи на відмінності, що існують між ними. Знайшлися однолітки, які подружилися з дівчинкою, і цю негативну ситуацію було вирішено».

Запитання для обговорення:

• Що може зробити той, кому надходять СМС неприємного змісту? (Заблокувати номер, з якого вони надходять.)

• Як позбутися неприємного співрозмовника у соціальній мережі? (Відправити його у спам або «чорний список».)

• Що робити, коли хтось ображає тебе в інтернеті, поширює плітки, твої особисті фото чи відео? (Поскаржитися адміністраторові сайту, модераторові групи чи форуму.)

Підсумуйте: «Щодо інтернету діють такі самі норми і закони, як і всього в реальному житті. Тому кожен має право на повагу і доброзичливе ставлення до себе».

Вправа «Голосуй ногами» (перевірити рівень засвоєної інформації)

1 Розкладіть картки «Міф» і «Факт» у різних місцях класу так, щоб між ними був вільний простір.

2 Зачитайте твердження і запропонуйте учням зайняти позицію відповідно до їхнього ставлення.

3 Запропонуйте 1–2 охочим пояснити свою позицію.

4 Після цього зачитайте правильну відповідь.

ТВЕРДЖЕННЯ

1 У булінгу та кібербулінгу немає нічого серйозного. Це просто дражнилки.

2 Якщо над кимось знущаються, він сам винен у цьому.

3 Дехто з тих, над ким знущалися, може почати ображати інших.

4 Коли ти бачиш, що з когось знущаються, найкраще вдати, ніби нічого не помічаєш.

5 Не варто використовувати назви міст, імена, номери телефонів та дату народження як надійні паролі.

6 Якщо ви збираєтеся поширити інформацію, фотографії своїх знайомих, не треба запитувати їхнього дозволу.

7 Усе, що ви публікуєте онлайн, може бути розповсюджене набагато ширше.

ВІДПОВІДІ

1 Міф. Жертви булінгу переживають важкі емоції — почуття приниження та сором, страх, розпач і злість. Інколи така ситуація може заподіяти людині непоправну шкоду.

2 Міф. Ні з кого не можна знущатися! Кривдник несе повну відповідальність за свої дії.

3 Факт. На жаль, деякі люди, які зазнали принижень, згодом так само зганяють свою злість на інших.

4 Міф. Не існує поняття «невинний спостерігач». Якщо ти бачиш, що над кимось знущаються, і нічого нікому про це не кажеш, то не розв’язуєш проблему, а певною мірою стаєш співучасником булінгу. Ви можете: 1) виступити проти булера (дати йому зрозуміти, що

такі його дії оцінюєте негативно); 2) підтримати жертву (особисто чи в публічному віртуальному просторі висловити думку про те, що кібербулінг — це погано; цим ви надаєте емоційну підтримку, що дуже потрібно жертві); 3) повідомити близьким дорослим та адміністрації сайту про факт некоректної поведінки в інтернеті.

5 Факт. Існують спеціальні програми-відмички, які послідовно перебирають усі слова у словнику та цифри, і в такий спосіб можуть розкрити простий пароль.

6 Міф. Обов’язково спершу спитайте у них дозволу. Можливо, комусь буде неприємно, що ви поширили інформацію про нього.

7 Факт. Майже кожен користувач може роздрукувати фотографії, відео та інші ваші приватні дані. Не забувайте про налаштування конфіденційності: обмежте читацьку аудиторію своїми друзями. Майте на увазі, що вони можуть переслати вашу інформацію іншим користувачам.

Запитання для обговорення:

• Як можна протидіяти тим, хто принижує інших?

Підсумуйте: «Треба пам’ятати, що ні з кого не можна знущатися — ні в реальному, ні у віртуальному світі».

Підсумкові завдання (закріпити набуті знання)

1 Перегляньте відео «Безпека в інтернеті» (2:00 хв).

2 Для ефективнішого запам’ятовування інформації запропонуйте учням по черзі зачитати правила безпеки в інтернеті з презентації або з Роздавальних матеріалів для учнів.

3 Зачитайте висновки:

• Інтернет — цікавий і корисний засіб для навчання, відпочинку або спілкування з друзями. Водночас світова комп’ютерна мережа містить багато небезпек для психічного та фізичного здоров’я користувачів.

• Кібербулінг — електронний булінг, скоєний із використанням інтернету і технічних засобів. Якщо бачиш, що хтось став жертвою кібербулінгу, важливо підтримати його.

• Щодо інтернету діють ті самі норми і закони, як і в реальному житті. Кожен має право на повагу і доброзичливе ставлення в інтернеті.

• Щоб захистити свій комп’ютер і захиститися самому від дій зловмисників, треба дотримуватися правил безпеки.

4 Запропонувати продовжити речення: «Після цього заняття я знатиму/вмі-

тиму/робитиму…».

5 Домашнє завдання (діти виконують за 6 Завершальна вправа. Запросіть їх узябажанням)

• Запропонуйте учням перевірити паролі до своїх облікових записів в інтернеті з погляду безпеки.

6 Завершальна вправа. Запросіть їх узятися за руки і передати по колу потиск руки як символ поваги один до одного та взаємопідтримки.